первинний

-а, -е.

1) Який становить перший, зазвичай найпростіший етап чого-небудь. || Від якого або з якого починається що-небудь; початковий.

••

Перви́нна аме́нція мед. — розумова недостатність, яка вважається результатом дії генетичних чинників.

Перви́нна за́йнятість — а) зайнятість, яка виникає безпосередньо після інвестування капіталу; б) основна зайнятість, яка має місце поряд із додатковою зайнятістю.

Перви́нна мотива́ція — мотивація, яка виникає з базових, біологічних потреб.

Перви́нна ни́рка — те саме, що мезоне́фрос.

Перви́нна порожни́на ті́ла — те саме, що бластоце́ль.

Перви́нний докуме́нт — документ, в якому фіксуються які-небудь дані на підставі безпосереднього досвіду, обліку і т. ін.

Перви́нний о́блік — первинна реєстрація фактів, подій, процесів, заповнення формулярів спостереження та інших документів у статистичному, бухгалтерському та оперативному обліку.

Перви́нний се́ктор еконо́міки — частина економіки у вигляді видобутку сировини, рослинництва, тваринництва.

Перви́нні стате́ві озна́ки — сукупність основних морфофізіологічних відмінностей між самцем і самкою у тварин, а також між чоловіком і жінкою: статеві залози разом з провідними шляхами, маткою та копулятивними органами.

2) Який існує, з'являється раніше чого-небудь. || Найдавніший з ряду однорідних істот або предметів.

3) Який є першою, початковою ланкою якоїсь структури, організації; низовий.